Перейти к содержимому

Клопотання про залучення прокурора до справи

Клопотання про залучення прокурора до справи

до Господарського суду Черкаської області
18005 м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307
Військовий прокурор черкаського гарнізону
18000, м. Черкаси, вул. Ільїна 224/1
в інтересах Держави в особі органа, уповноваженого Державою

здійснювати функції у спірних відносинах – Міністерство Оборони України
Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси
18000, м. Черкаси, вул. Ільїна 220
Відповідач: Черкаська міська рада
18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36
Третя особа: Приватне Підприємство "Будмаш"
18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 217

КЛОПОТАННЯ
про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ПП "Будмаш" вважає за необхідне залучити до розгляду даної справи КП «Агробуд» (11023, м. Черкаси, вул. Фізіків, 16, код 1233123), оскільки прийняте рішення по даній справі може вплинути на їх права або обов’язки, виходячи з наступного:
У відповідності до рішення Черкаської міської ради від 11.11.2006 року № 1-123 ПП "Будмаш" надано в оренду земельну ділянку площею 7610 кв. м. по вул. Петровського, 123 під будівництво 4-х секційного, 10-12 поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування.
14 травня 2006 року виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення № 123, в якому вирішив передати КП «Агробуд» функції замовника на будівництво 4-секційного 10-12-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування по вул. Петровського 123 без переоформлення земельної ділянки.
На сьогоднішній день «Агробуд», були понесені значні витрати по виконанню організаційних заходів щодо здійснення будівництва житлового будинку по вул. Петровського 123 що у м. Черкаси.
У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов’язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову. Оскільки прийняте рішення суду по справі 11/112 фактично вплине на права і обов’язки КП «Агробуд», то в такому разі, суд, що розглядає зазначену справу має залучити КП «Агробуд» до розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 22,27 ГПК України,

1. Залучити до розгляду судової справи № 11/112, на стороні Відповідача, КП «Агробуд» в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Додатки:
1. Рішення ЧМР від 11.11.2006р. № 1-123 – на 1 арк.;
2. Рішення виконавчого комітету ЧМР від 14.05.2006р. № 123 – на 1 арк.;
3. Договір про передачу і виконання функцій замовника на будівництво житла від 13.11.2005р. – на 3 арк.

"___" ____________________ 2010 р. О.О.Бодашко (представник третьої особи)

Примітка до клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

1. Тактичний хід. По-перше: Ви можете даним клопотання затягнути розгляд справи, по-друге: допомогти іншій стороні, в даному випадку відповідачу "посилити лінію свого захисту".

3. Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції

Відкриття провадження у справі (порушення цивільної справи у суді). Прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав та інтересів інших осіб — громадян, держави, державних підприємств і організацій. Таке звернення можливе у справах, підвідомчих цивільному судочинству, позовного, наказного і окремого провадження і настає тоді, коли цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів. Наявність таких обставин належить встановити прокуророві у кожному конкретному випадку. Але прокурори не повинні підміняти самих заінтересованих осіб, права й інтереси яких порушені або оспорені. Гарантованість судового захисту дає можливість їм самим порушити цивільну справу в суді і брати участь у її розгляді. І лише коли громадяни за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть відстоювати у суді свої права, прокурор може звернутися до су-ДУ з вимогою на захист їх прав і законних інтересів. У випадках звернення прокурора з вимогою в інтересах громадянина, який має таку можливість або не погоджується із заявленою

вимогою прокурора, суд залишає заяву прокурора без розгляду як таку, що подана особою, яка не має повноважень на ведення справи у суді (п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

Відповідно до тлумачення Конституційного Суду України (Рішення від 8 квітня 1999 р. № З-рп/99) п. 2 ст. 121 Конституції України про пред'явлення прокурором позову в інтересах держави не рівнозначне пред'явленню позову в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Інтереси держави можуть збігатися або не збігатися як повністю, так і частково з інтересами таких державних чи приватних підприємств, установ, організацій. При цьому інтереси держави опосередковуються майновим, політичним, соціально-економічним змістом, пов'язаним з реалізацією загальнодержавних дій і програм, спрямованих на захист державної, економічної, екологічної, інформаційної безпеки, на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, на збереження генофонду Українського народу, на охорону землі як основного національного багатства, на захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, на охорону1 свободи політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (статті 13-19 Конституції України).

Тому прокурор має визначити і обґрунтувати у чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Наявність інтересу держави в певних сферах політичної, соціально-економічної та іншої діяльності визначено законодавством України, яким закріплені повноваження прокурора на порушення цивільної справи у суді загальної юрисдикції.

Зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ органам прокуратури надано право на звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про припинення екологічно небезпечної діяльності (ст. 37).

На підставі Закону України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р. № 2460-ХП прокурор може внести до суду подання про накладення штрафу за грубе і систематичне

скоєння правопорушень об'єднанням або його органом (ст. ЗО); про заборону окремих видів діяльності об'єднання чи заборону на його діяльність строком до 3-х місяців (ч. 1 ст. 31); про продовження цього терміну (ч. З ст. 31); про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання (ст. 32).

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ незаконна діяльність релігійних організацій може бути припинена судом у передбачених законом випадках за заявою органу, уповноваженого здійснити реєстрацію статуту конкретної організації або прокурора.

Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-ХІІ встановлено, що справа про накладення штрафів на винних службових осіб, які ухиляються від укладення колективних договорів або які не виконують їх умов, провадиться судом за поданням однієї зі сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора (ст. 20).

Статтею 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в суді провадиться за позовом керівників вищого рівня у порядку підлеглості органу або прокурора.

Статтею 231 КЗпП України встановлено, що в районних, міських судах розглядаються трудові спори за заявою прокурора, якщо рішення КТС суперечить чинному законодавству.

Відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 р. № 281-ХІУ їх діяльність може бути припинена судом за поданням легалізуючого органу або прокурора, якщо їхні статутні документи суперечать цьому. Закону.

Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2365-ІП визначає, що політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 21).

Відкриття провадження у цивільній справі — порушення прокурором цивільної справи у суді першої інстанції настає внаслідок подання до суду відповідного процесуального документа, виконаного у письмовій формі: у справах позовного провадження — позовної заяви, у справах наказного і окремого провадження — заяви. Позовна заява має містити відомості, зазначені у ст. 119 ЦПК України, з обов'язковим посиланням на норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини сторін у справі, і з обґрунтуванням їх застосування. Генеральний прокурор України у наказі № 6/ЗТП зобов'язує при підготовці позовів та заяв долучати до них всі необхідні матеріали, вимоги формулювати відповідно до чинного матеріального та процесуального закону, посилатися на конкретні докази і долучати їх до позовних заяв (п. 8.3). Пред'явленню позовної заяви передує велика і важлива допроцесуальна діяльність прокурора щодо вивчення матеріалів справи, збирання доказів — використання у цій роботі матеріалів перевірок органів контролю, статистики, податкової інспекції, Держбанку тощо, а також щодо встановлення усіх учасників процесу.

Вимоги до змісту позовної заяви покладені в основу правового регулювання змісту процесуальних засобів порушення процесу і у справах непозовного провадження (статті 238, 243, 247, 258, 270, 275, 280, 284, 288 ЦПК України).

Процесуальні документи, які подаються прокурором на порушення цивільної справи у суді в інтересах громадян або держави, державним митом не оплачуються, не несе прокурор й інших судових витрат (ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).

При пред'явленні прокуратурою позовів від свого імені як юридичної особи, при участі її у справі відповідачем, питання про, сплату нею державного мита та інших судових витрат вирішується на загальних підставах.

З прийняттям позовної заяви від прокурора відкривається провадження у цивільній справі (порушується цивільна справа у суді). Ця обставина є підставою, за якою участь прокурора у такій справі у цивільному процесі визначена обов'язковою (п. 9 наказу Генерального прокурора України № 6/ЗТП).

Для забезпечення належного виконання прокурором своїх процесуальних функцій статті 27, 31, 46 ЦПК України надають йому широкі процесуальні права і покладають на нього відповідні процесуальні обов'язки. Прокурор може заявляти клопотання про залучення до участі у справі всіх заінтересованих осіб і витребування необхідного доказового матеріалу, подавати заяви про забезпечення доказів і позову, розшук відповідача. Прокурор має право знати про день, час і місце проведення огляду, місця судового засідання розгляду справи, знати прізвища осіб складу суду, експерта, перекладача, секретаря судового засідання, спеціаліста і заявляти за наявності підстав їм відводи (статті 20, 22 ЦПК України). Він може підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав та законних інтересів громадян і державних інтересів, та відмовитися від них. Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав і законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті в первісному обсязі (ч. 2 ст. 46 ЦПК України). Пояснюється це тим, що прокурор не є суб'єктом спірних матеріальних правовідносин. З цих причин він не може укласти і мирову угоду. Прокурор може висловлювати свої міркування з окремих питань, що виникають при розгляді справ, а також по суті справи в цілому. Такі міркування і висновки мають бути мотивованими, юридично обґрунтованими на об'єктивному аналізі фактичних обставин справи, встановленому у судовому засіданні, та визначати позицію прокурора з приводу вирішення справи по суті.

Читайте так же:  Гражданство для граждан молдовы

Прокурор має право знайомитися з технічним записом судового засідання і журналом судового засідання, подавати на нього свої зауваження і брати участь у їх розгляді; подавати заяви про виправлення описок і арифметичних помилок у рішенні, про винесення додаткового рішення і про роз'яснення рішення та брати участь у їх розгляді (статті 199, 219-221 ЦПК України), а також наділений іншими правами.

Вступ прокурора у цивільний процес у справі. У цій процесуальній формі прокурор користується широкими процесуальними правами, як і при порушенні ним процесу у справі,

за винятком спеціальних прав щодо розпорядження предметом спору і процесу. Він не може замінити заявлену іншими особами вимогу, збільшити або зменшити її розмір, відмовитися від неї тощо. Але прокурор може вступити у цивільний процес у справі шляхом пред'явлення самостійної заяви до однієї чи двох сторін в інтересах третьої особи. У таких випадках прокурор користуватиметься процесуальними правами, такими як і при порушенні ним цивільної справи у суді, тобто при участі у цивільному процесі у першій процесуальній формі.

Генеральний прокурор України зобов'язує прокурорів, які мають брати участь у цивільному процесі, ретельно готуватися до судових засідань, збирати і досліджувати докази, з'ясовувати обставини справи; дотримуватися судової етики; висловлювати міркування щодо вирішуваного судом спору згідно із законом та матеріалами справи; виходити з вимог закону про те, що у справах, порушених за позовами чи за заявою прокурора, обов'язок доказування покладається на прокурора, який користується рівними правами з іншими учасниками процесу (особами, які беруть участь у справі) (пункти 9.4, 9.5 наказу Генерального прокурора України № 6/3-ГП).

Ухвала про залучення третіх осіб по справі № 826/15840/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

14 лютого 2018 року м. Київ № 826/15840/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., при секретарі судового засідання Галаган І.В., під час розгляду у судовому засіданні адміністративної справи

за позовом Лесика Павла Вікторовича

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

третя особа Генеральна прокуратура України

про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

Лесик Павло Вікторович звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - Генеральна прокуратура України про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 лютого 2018 року.

13 лютого 2018 року через канцелярію суду надійшли клопотання від ТОВ "Арбіс" ТОВ "Арбіс-Інвест" та ТОВ "БУДОПТСНАБ" про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 14 лютого 2018 року представник відповідача подав письмове клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, перелік яких зазначено у вказаному клопотанні.

Представник позивача та відповідача підтримали клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи залишив вирішення питання щодо залучення третіх осіб на розсуд суду.

Вказані клопотання обґрунтовані тим, що позивач у позовній заяві просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо неналежного контролю в період з 2016 - 2017 рр. за обігом цінних паперів зазначених у позовній заяві емітентів, а отже рішення у даній справі може вплинути на права та інтереси зазначених у позовній заяві емітентів.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства визначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що клопотання ТОВ "Арбіс" ТОВ "Арбіс-Інвест", ТОВ "БУДОПТСНАБ" та представника відповідача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Залучити до участі у справі:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Арбіс" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, код ЄДРПОУ 25282883);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Арбіс-інвест" (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, код ЄДРПОУ 31280357);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДОПТСНАБ" (03037, м. Київ, вул. Червонопартизанська, буд. 21, код ЄДРПОУ 38448030);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Лемако Ессет Менеджмент" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38186056);

- Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Йорк" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39Г, код ЄДРПОУ 38408443);

- Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "МБГ" (04108, м. Київ, пр-кт Свободи, буд. 2, код ЄДРПОУ 38391985);

- Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фідо Девелопмент" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 38870105);

- Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Златобуд" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 6/11, кімната 307, код ЄДРПОУ 37203990);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інсайт Ессет Менеджмент" (02140, м. Київ, вул. Олександра Мішуги, будинок 10, код ЄДРПОУ 37148049);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Нью Ессет" (02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, будинок 3, код ЄДРПОУ 35253505);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Гарант ЛТД" (03110, м. Київ, пр-кт Лобановського Валерія, будинок 39А, кімната 3, код ЄДРПОУ 35548589);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нерухомість" (04119, м. Київ, вул. Древлянська, будинок 10А, код ЄДРПОУ 37037319);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Фінанс Сервіс" (03110, м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 39А, кімната 3, код ЄДРПОУ 37037324);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Безнес Інновації" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, будинок 5Б, код ЄДРПОУ 37175969);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Фінансовий Сервіс" (04119, м. Київ, вул. Деревлянська, будинок 10А, код ЄДРПОУ 37039358);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайдзен Капітал" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 51, кімната 510, 1702, код ЄДРПОУ 37962781);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Форті Трейд" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 6/1, код ЄДРПОУ 38124103);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Віан Медіа Груп" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, будинок 41, код ЄДРПОУ 36956953);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Брікко" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 3/7, код ЄДРПОУ 34820857);

- Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Європейський вибір" (03680, м. Київ, вул. Антановича, будинок 51, кімната 1007 А, код ЄДРПОУ 33719849);

- Публічне акціонерне товариство "Червоне ремонтне підприємство" (41432, Сумська обл., Глухівський район, селище міського типу Есмань, вул. Есманський шлях, будинок 40, код ЄДРПОУ 00906930);

- Публічне акціонерне товариство "Агрофінанс" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 13/1, кімната 417, код ЄДРПОУ 35643892);

- Приватне акціонерне товариство "Енергія Девелопмент" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77, код ЄДРПОУ 33325237);

- Публічне акціонерне товариство "Конкорд ІНК" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 124, код ЄДРПОУ 38824174);

- Публічне акціонерне товариство "Фактор-кредит "Фенікс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, будинок 7, код ЄДРПОУ 37854737);

- Публічне акціонерне товариство "Центр обслуговування нерухомості "Норма" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 11, код ЄДРПОУ 33545414);

- Публічне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Авангард" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, будинок 19/5, код ЄДРПОУ 36019681);

- Публічне акціонерне товариство "Актив Груп Консалтинг" (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 10, кімната 212, код ЄДРПОУ 38864788);

- Публічне акціонерне товариство "Ліка Логістік" (03057, м. Київ, вул. О. Довженка, будинок 18, код ЄДРПОУ 37026197);

- Публічне акціонерне товариство "Імпульс Плюс" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 14, код ЄДРПОУ 34881587);

- Публічне акціонерне товариство "Джи Пі Ай-Інвест" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 57-Б, код ЄДРПОУ 32490684);

- Публічне акціонерне товариство "Юридичні послуги" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 37499765);

- Публічне акціонерне товариство "Фондові технології" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 129, код ЄДРПОУ 32980628);

- Публічне акціонерне товариство "Фінансова компанія "СТС-Капітал" (01010, м. Київ, вул. Суворова, будинок 19-А, офіс 1, код ЄДРПОУ 37401756);

Читайте так же:  Где какая пенсия

- Публічне акціонерне товариство "Промінвестиції" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 39Г, код ЄДРПОУ 35114354);

- Приватне акціонерне товариство "Завод Радар" (84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Леніна, будинок 58, код ЄДРПОУ 23027906);

- Приватне акціонерне товариство "Скаміт" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 3, код ЄДРПОУ 36207711);

- Приватне акціонерне товариство "Бізнес - Стратегія" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 13, код ЄДРПОУ 35114511);

- Приватне акціонерне товариство "Актеон - Ф" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 14/1, кімната 511, код ЄДРПОУ 35428226);

- Публічне акціонерне товариство "Інжбудсервіс" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Привокзальна, будинок 21, код ЄДРПОУ 34508918)

в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

3. Зобов'язати позивача направити залученим третім особам копії позовної заяви з доданими документами та надати суду докази такого направлення.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Аверкова

Клопотання про залучення прокурора до справи

До Дзержинського районного суду м. Харкова

Позивач: Іванова Іванна Іванівна,

місце реєстрації: 0000,

м. Харків, пр. ________________, 00/0, кв. 0,

телефон для зв’язку: 000-000-00-00

місце реєстрації: 00000,

м. Харків, вул. ____________, 00, кв. 000,

телефон для зв’язку: 000-000-00-00

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського

міського нотаріального округу ____________,

00000, м. Харків, вул. ________, 0, кв. 0,

тел.: (000) 000-00-00, 000-00-00

суддя Григор’єва А. О.

Клопотання про залучення доказів до справи

У Вашому провадженні знаходиться цивільна справа № 0/000/0000/00 за позовом Іванової І. І. до ______________ про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява, зокрема грунтється на тому, що після смерті 00 жовтня 0000 року __________________________ відкрилась спадщина на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. ____________, буд. 00, кв. 000. В позові викладені обставини та причини, за якими позивачка не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

В позові вказується зокрема, що однією з причин того, що позивачка по справі не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини є те, що за станом здоров ’ я вона не могла часто відвідувати матір, адже сама дуже хворіє, перенесла операцію по видаленню кишківника, а також лікувалася та лікується наразі від нервового напруження, яке з ’ явилося по причині того, що саме в дитинстві позивачка пережила багато лиха та горя.

Згідно ч. 1 ст. 131 Цивільно-процесуального кодексу України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Отже, відповідно до зазначеного для з’ясування обставин по справі та всебічного та об’єктивного розгляду справи вважаю за необхідне залучити до справи в якості письмових доказів свідоцтво про хворобу № 0000 (додаток 1), виписку із історії хвороби № 0000 (додаток 2), виписний епікриз (додаток 3), медичну характеристику (додаток 4), виписка із історії хвороби № 0000 (додаток 5); постанова госпітальної ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку (додаток 6), довідка про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках (додаток 7), довідка до акта огляду МСЕК (додаток 8).

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 27, 60, ч. 1ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України

1. Залучити у якості доказів до матеріалів справи свідоцтво про хворобу № 0000, виписку із історії хвороби № 0000, виписний епікриз, медичну характеристику, виписку із історії хвороби № 0000, постанову госпітальної ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, довідку про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, довідку до акта огляду МСЕК.

Приморський районний суд м. Одеси: залучення прокурора до розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Фабула судового рішення: захисник особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі прокурора. Заяву мотивував тим, що з метою забезпечення змагальності сторони захисту та сторони, яка сприяє притягненню до відповідальності, з метою недопущення ситуації коли особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом, а також враховуючи висновки Європейського суду з прав людини в справі «Карелін проти Росії» є доцільним залучити прокурора для участі у судовому процесі в якості сторони обвинувачення, для забезпечення змагальності сторін.

Постановою суду від 17.07.2018р., клопотання захисника задоволено. Зобов’язано Одеську місцеву прокуратуру №3 забезпечити участь прокурора у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Суд зазначив, що прокурор має бути залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016р. у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП.

В подальшому, постановою того ж суду від 09.08.2018р., провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно особи було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних мотивів:

  • перевірка особи на стан алкогольного сп’яніння проводилася за допомогою приладу «Газоаналізатор DragerAlcotest 6810», який відсутній у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення дозволених для застосування на території України. Крім того, в протоколі відсутні посилання на зазначений результат проходження «DragerAlkotest», а сам чек є нечитабельним;
  • суд, ознайомившись з наданими відеоматеріалами не переконався в тому, що зовнішній огляд особи однозначно підтвердив її перебування в стані алкогольного сп’яніння. При цьому, відповідно до положень Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем на підставі не зовнішнього огляду, а зразків біологічного середовища, які відібрані у водія. Проте, вказаний висновок не містив посилання про відібраний біологічний матеріал, що суд розцінив як порушення порядку проведення огляду. Так, відповідно до п. 22 вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Надалі, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, прокурор Одеської місцевої прокуратури № 3, який не приймав участі у розгляді справи, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.08.2018р. Прийняти нову, якою притягнути особу до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї стягнення в межах санкції статті.

В свою чергу, захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив повернути апеляційну скаргу апелянту, оскільки прокурор не наділений повноваженнями оскаржувати постанову суду першої інстанції, надавши відповідне клопотання.

Апеляційний суд Одеської області своєю постановою від 25.09.2018р., клопотання захисника про повернення апеляційної скарги прокурору, задовольнив. Апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.08.2018р. повернув прокурору Одеської місцевої прокуратури №3.

Свою постанову суд апеляційної інстанції вмотивував тим, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість оскарження прокурором постанов по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Участь у розгляді заяв і клопотань

Ст. 168 ЦПК передбачає, що заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. За загальним правилом це клопотання про витребування доказів і виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста або про судові доручення щодо збирання доказів.

Неправильно діють сторони або їх адвокати, які "притримують" наявні у них докази, щоб надати їх суду пізніше, з метою "викриття" неправди в поясненнях сторін і свідків. Адвокат або його довіритель, які використовують подібні методи, викликають недовіру суду до правової позиції цих осіб, підтримання якої потребує таких штучних засобів.

Іноді слабкість позиції позивача веде до того, що він змінює підставу та розмір вимог. Прогнозуючи такі зміни, можна заздалегідь підготувати докази, які б спростовували змінені вимоги. Але забігати наперед і завчасно подавати докази, які спростовують можливі зміни, працювати в такій ситуації на випередження не слід. Отже, належить подавати тільки ті докази, які стосуються заявлених вимог.

Практика засвідчує, що найбільш доцільно подавати клопотання у письмовому вигляді, передусім у складних справах. Якщо суд відхилить клопотання, посилання в апеляційній або касаційній скарзі на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, буде переконливішим з урахуванням тих мотивів, які було подано у клопотанні.

Чіткої різниці між заявою та клопотанням законодавство не робить. Клопотання розуміється як прохання, заява сторони. Заяву розуміють як вид звернення до суду у зв'язку із здійсненням прав. Водночас певна різниця проглядається. Про відвід, про забезпечення доказів, про виклик свідка подають заяву (ст. 134,135,136 Кодексу). Разом з тим у ст. 133 Кодексу вказують на право заявити клопотання про забезпечення доказів. Словники визначають заяву як офіційне звернення до кого-небудь з викладом відомостей, положень, думок; документ у якому їх викладено; письмове прохання, оформлене за певним зразком, чиєсь повідомлення, звернення до кого-небудь із викладом відомостей, положень, думок. Отже, у заяві може бути висловлено не лише певне прохання, а й, наприклад, заперечення щодо дій головуючого (ст. 160 Кодексу) або якась певна позиція щодо обставин слухання справи. Щодо клопотання, то в окремих словниках його розуміють як певну дію або писану заяву, прохання, звернення з проханням про визнання певних прав чи свобод, відповідного статусу тощо.

Читайте так же:  Залог под авто ангарск

З огляду на наведене можна надати таку рекомендацію. Якщо у Кодексі вказується, що з того чи іншого питання подається заява, то документ, який подають до суду, або усне звернення називають заявою (позовна заява, заява про відвід, усна заява про надання повноважень заявникові, заява про видачу судового наказу, заява про забезпечення доказів, заява про відновлення провадження у справі, заява про перегляд заочного рішення, заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заява про поновлення пропущеного строку тощо). В інших випадках звернення до суду в судовому засіданні може бути названо клопотанням або ж заявою.

"Ухвала про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його поданню" (ст. 168). У цьому реченні слово "клопотання" вжито у розумінні "заяв і клопотань".

На жаль, далеко не завжди клопотання заявляють у письмовій формі навіть у складних справах. Друга сторона має визначитися зі своїм ставленням до клопотання. Іноді адвокату потрібно порадитися з довірителем, одержати додаткові роз'яснення щодо фактичних обставин справи. У таких випадках можна просити суд зробити невелику перерву. З позицією щодо заявленого клопотання друга сторона має визначитися принаймні з таких питань:

  • 1) чи є клопотання законним? Якщо ставиться клопотання про допит свідків, які можуть спростувати факти, встановлені щодо іншої цивільної справи (спростувати преюдиціальні факти), то таке клопотання не має задовольнятись судом, оскільки дані обставини вже встановлено й не може бути оспорено в іншому процесі;
  • 2) слід з'ясувати питання, чи мають значення для справи ті обставини, для підтвердження яких друга сторона просить допитати свідків, тобто вирішити питання про належність доказів.

Приклад. У справі про визнання недійсною угоди про продаж частини квартири між подружжям Б. М. і Б. Ш. позивачка стверджувала, що уклала договір внаслідок обману. Коли з'ясувалося, що обставини, які б вказували на обман, не підтверджуються, адвокат позивачки заявила клопотання про витребування кримінальної справи для підтвердження, що угоду було укладено під тиском на позивачку з боку відповідача. На запитання судді, чи позивачка змінює підстави позову, її адвокат заявила, що все залежатиме від того, що виявиться у кримінальній справі. Адвокат позивача заперечив проти задоволення такого клопотання, вказуючи на те, що:

а) клопотання не містить вказівки на обставини, які стосуються

позовних вимог (визнання недійсною угоди внаслідок обману), тобто порушені вимоги закону щодо належності доказів;

  • б) клопотання містить посилання на іншу підставу, ніж заявлена у позовній заяві, а саме про визнання угоди недійсною як укладеною внаслідок тиску на позивачку. Фактично це є зміна підстави позовних вимог. У цьому разі таку зміну підстави позовних вимог потрібно викласти у письмовій формі, бо це по суті нова вимога;
  • в) у поданні клопотання не вказано, які саме докази містяться у кримінальній справі, що стосувалися б позовних вимог.

Тому адвокат відповідача просив у задоволенні клопотання про витребування кримінальної справи відмовити;

3) позивач (або його адвокат) має викласти суду свої міркування з питання про допустимість тих доказів, щодо яких заявлено клопотання. Наприклад, у справі як доказ було надано виписку з повідомлення, поширеного в Інтернеті. Адвокат відповідача заперечував проти такої виписки, посилаючись на те, що вона не може бути допустимим доказом, бо не відома особа, яка поширила інформацію, неможливо перевірити достовірність такої інформації, пропонована виписка з Інтернету не може вважатися повідомленням у пресі, оскільки мережа Інтернет не відповідає вимогам, які закон установлює до преси.

Судовий розгляд має підкорятися чіткому розпорядку та встановленій законом послідовності процесуальних дій. Такий усталений порядок судового розгляду сприяє встановленню робочого ритму судового засідання для учасників процесу та забезпечує виконання певних обов'язкових судових процедур, потрібних для вирішення справи, а відтак сприяє відправленню правосуддя та забезпечує рівноправність сторін.

Цивільно-правовий кодекс встановлює правила поведінки для осіб, присутніх у залі судового засідання. Це важливі правила, що сприяють створенню офіційної та водночас ділової обстановки у судовому засіданні. Вони є не лише проявом поваги до державного органу, а й лакмусовим папірцем ставлення людини до влади, перевіркою на лояльність. Якщо президент країни входить до зали, а посадові особи не встають, це дає підстави для роздумів і певних висновків.

Проте громадяни, які вперше приходять до суду, можуть не знати правил поведінки в суді. Очевидно, що ці правила має бути їм роз'яснено завчасно, а також вивішено у коридорі. Оскільки питання порядку в залі засідань і допуску до зали покладено на судового розпорядника, то було б доцільним, якби обов'язки присутніх у залі було їм роз'яснено судовим розпорядником, як і заходи процесуального примусу, які можуть бути застосовані судом, а також передбачену адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного проступку (ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення "Прояв неповаги до суду").

Отже, особи, присутні у залі, мають встати, коли заходить і виходить суд. Рішення у справі заслуховують стоячи і мовчки. Особи дають пояснення, консультації тощо до суду стоячи.

Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого.

Один із найвідоміших адвокатів Закарпаття втратив на війні ногу. Ходив з милицями. І хоча судді дозволяли йому не вставати, він, демонструючи повагу до суду, завжди вставав у передбачених процесом випадках.

Обов'язки присутніх у залі стосуються і преси. Будь-які відео- та звукозаписи, якщо вони проводяться за допомогою стаціонарної апаратури, має бути попередньо погоджено з судом. Стаціонарні камери, націлені на свідка й інших учасників процесу, дійсно можуть негативно вплинути на перебіг судового процесу. Це є своєрідним тиском на суд. Тому слід визнати правильною позицію судів, які здебільшого відмовляють у проведенні відеозйомки за допомогою стаціонарної апаратури. У цих випадках мають переважати інтереси правосуддя, а певної телекомпанії. Наприклад, в американських судах взагалі забороняється фотографувати або здійснювати відеозапис.

Так, ст. б Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачає, що "судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть не допускатися до зали засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін чи в разі крайньої потреби, якщо, на думку суду, в особливих випадках публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя".

Щодо здійснення звукозапису за допомогою нестаціонарної апаратури, то, відповідно до ст. 9 Закону "Про судоустрій України", для цього не потрібно спеціального дозволу суду.

Особи, присутні у залі засідань, зобов'язані додержуватись встановленого порядку та беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Докладніше слід сказати про адвокатів і прокурорів. Саме вони мають бути зразком поведінки у судовому засіданні. Хоч як би неправильно діяв суддя, адвокат не має права на демонстративні акції: залишення зали судового засідання, протести тощо. Навіть заперечення на дії головуючого адвокат має оголошувати спокійним і врівноваженим тоном. Судця і без цього знає, де він перегнув палку і зробив зайве. І не варто повсякчас на цьому наголошувати. Така поведінка адвоката сприятиме переходу справи у спокійне русло, навіть у випадку, якщо суддя припустився помилки.

Документи й інші матеріали передаються суду через судового розпорядника. Це хоча й нова, проте важлива норма судового процесу, що наголошує на нейтральності та незалежності суду.

В одному із судових процесів прокурор, який брав участь у справі, демонструючи той чи інший доказ, підходив до столу суддів, брав відповідний том справи, гортав його і зачитував текст, не питаючи про це дозволу суду. У клієнтів адвоката створилось враження, що господарем у процесі є прокурор. У результаті адвокат змушений був звернути увагу суду на неправильні дії прокурора. За наявності в суді судового розпорядника така проблема вже не виникає.

Для адвоката та його довірителя важливо забезпечити добрі, ділові стосунки із суддею. Отже, і адвокат, і його довіритель зобов'язані демонструвати повагу до судді, не перебивати його на слові, бути чемним і ввічливим, не підвищувати голос, беззаперечно виконувати всі вказівки та вимоги судці. Іноді довірителю важко втриматись від підозр у нечесності судді тощо. Це може призвести до напруження стосунків із суддею до того, що суддя через психологічну несумісність не зможе розважливо і спокійно сприймати докази у справі. В таких випадках належить провести відповідну роботу з довірителем, роз'яснити йому, що своєю поведінкою він шкодить власним інтересам.

Приклад. У справі Ж. позивач С, володіючи навичками маніпулювання і добре знаючи характер відповідача, негативно впливала на свого колишнього чоловіка і запевнила його, що із суддею має домовленість і справу буде вирішено на її користь. У засіданні позивач постійно входив у конфлікт із суддею та порушував порядок засідання. У зв'язку з цим у судді виробилась стійка неприязнь до відповідача, яку йому було важко подолати. Адвокат зрозумів, що в такому стані суддя просто не зможе об'єктивно сприймати докази та давати їм оцінку. Суддя кілька разів робив зауваження відповідачу, однак марно. Скориставшись приводом щодо витребування додаткових доказів, адвокат заявив відповідне клопотання і попросив відкласти слухання справи. Після оголошення перерви він зайшов до судді й вибачився за клієнта. Після цього адвокат переговорив зі своїм довірителем і пояснив, що він буде змушений відмовитись від надання правових послуг і вийти зі справи, якщо довіритель не змінить свою поведінку.

Вони домовились, що адвокат на підставі довіреності представлятиме інтереси клієнта як представник, а довіритель не братиме участі у справі. Повідомлення про те, що відповідач захворів і не зможе брати участі у справі, суддя вислухав з явним полегшенням. Адвокат повною мірою використав своє становище представника і дав пояснення щодо суті спору, а також подав їх у письмово. Суддя з винятковою ретельністю досліджував матеріали справи і, врешті-решт, ухвалив рішення на користь відповідача.

Звичайно, такий підхід не може бути рецептом під час вирішення всіх справ у суді, проте в конкретному випадку він спрацював.